МакКенна має намір провести додаткові експерименти, щоб зафіксувати “стоячі хвилі” у глибинних районах озера Лох-Несс. Він пояснив, що для появи цього ефекту потрібно враховувати розміри судна, напрямок його руху та швидкість.
У дитинстві Алан МакКенна був прихильником ідеї про існування плезіозавра в озері. Однак із часом і дослідженнями він почав схилятися до більш реалістичних пояснень, хоча не виключає можливості існування невідомих істот у Лох-Нессі.
МакКенна наголошує, що умови в озері є ідеальними для прихованого існування сором’язливих істот. З глибиною близько 230 метрів і довжиною понад 37 кілометрів, Лох-Несс має настільки темну воду, що навіть підводний човен можна не помітити на значній глибині.
Хоча загадка Лох-Неського чудовиська залишається нерозкритою, нова теорія відкриває інший погляд на феномен і заохочує до подальших досліджень.
