Вчені зосередилися на біомаркерах – хімічних показниках у крові, що відображають роботу основних органів. Було виявлено, що люди з низьким рівнем запалення, оптимальними показниками холестерину, інсуліну та білків, пов’язаних з нирками, мали вищі шанси на довголіття. Шведські дослідники проаналізували дванадцять показників крові, що стосуються метаболізму, функції печінки та нирок, харчування, запалення та анемії. Майбутні довгожителі мали нижчий рівень глюкози, креатиніну та сечової кислоти вже у свої шістдесят років. Практично ніхто з них не мав екстремальних показників глюкози чи креатиніну, що вказує на відмінний контроль цукру та функцію нирок.
Цікавим висновком стало те, що люди з найнижчим рівнем загального холестерину та заліза мали менше шансів дожити до 100 років, ніж ті, хто мав середній або вищий рівень. Водночас поступове зростання таких біомаркерів, як глюкоза, креатинін, сечова кислота та деякі ферменти печінки, значно знижувало шанси на довголіття. Особливо помітною була роль сечової кислоти: у групі з найнижчими показниками 4% дожили до 100 років, тоді як у групі з найвищими – лише 1,5%. Ця, здавалося б, невелика різниця насправді означає тисячі додаткових років життя для популяції.
Дослідження підкреслює, що шлях до довголіття не є однаковим для всіх, проте спільні тенденції в аналізах крові вказують на важливість метаболізму та здоров’я органів задовго до виходу на пенсію.
