Давньоєгипетські медичні документи віком близько 3500 років згадували симптоми, схожі на ознаки чуми: гнійні й кровоточиві бубони. Але до сьогодні не знаходили мумій, які могли б підтвердити ці записи. Туринська мумія стала першим переконливим доказом того, що чума була поширена в регіоні.
Науковці виявили, що інфекція проникла у кісткову тканину та кишківник мумії, що є характерною ознакою чуми. Аналіз також дав змогу зібрати дані про бліх, які переносили бактерію, що допомогло підтвердити гіпотезу про спалахи хвороби вздовж річки Ніл.
Це відкриття є важливим кроком у вивченні бубонної чуми та її впливу на стародавні цивілізації. Зараз науковці мають змогу переглянути попередні уявлення про те, як і де хвороба зародилася і поширилася, та зробити висновки про її глобальний вплив на людство.
