Нейробіологи зазначають, що така практика активує медіальну префронтальну кору, відповідальну за ухвалення рішень і навчання. Крім того, мозок виділяє дофамін та серотонін — природні «гормони щастя», що покращують настрій і знижують рівень кортизолу, гормону стресу.
Ведення щоденника подяки працює як «перемикання каналів»: мозок звикає помічати позитивні моменти щодня. Дослідження Гленна Фокса показують, що така звичка зміцнює нейронні шляхи, пов’язані з емпатією та соціальними зв’язками, роблячи людину стійкішою до депресії.
Багато людей помічають позитивні зміни вже через кілька тижнів: світ стає яскравішим, приємні дрібниці починають радувати більше, а внутрішня стійкість до стресу зростає. Важливо розуміти, що проблеми нікуди не зникають, але завдяки вдячності легше їх приймати.
Для ефективної практики достатньо записувати короткі фрази, наприклад: «Вдячна за сонячний день і прогулянку парком». Найзручніше робити це ввечері, підбиваючи підсумки дня, але можна і вранці. Головне — не перетворювати процес на обов’язок і не карати себе за пропуски.
Періодичне перечитування записів допомагає зміцнити позитивне мислення і запустити «висхідну спіраль», про яку говорить нейробіолог Алекс Корб. Кожна маленька позитивна дія підсилює наступну, поступово покращуючи емоційний стан. Фахівці радять почати вже сьогодні, виділивши всього 5 хвилин на три записи подяки — і спостерігати, як змінюється сприйняття світу.
