«Якщо я запитую: “Ви писали повідомлення за кермом?” і чую: “Ні, я ніколи не пишу повідомлень, коли за кермом” — це вже тривожний сигнал», — пояснив юрист. Адже більшість людей хоч раз та й користувалися телефоном за кермом, і така відповідь — радше захисна, ніж правдива.
Окрім підозрілих слів, Фішер радить звертати увагу на темп відповіді. Якщо вона звучить миттєво, без паузи для роздумів, це може означати, що фраза була заготовлена заздалегідь.
У такому випадку експерт радить просто повторити запитання повільніше. Часто це змушує людину змінити відповідь і визнати: «Ну, іноді буває…» — що вже ближче до правди.
Цікаво, що обман позначається і на емоційному стані. За дослідженням Університету Твенте (Нідерланди), ті, хто протягом дня збрехав, мали нижчу самооцінку, ніж ті, хто був щирим.
У дослідженні 22% зізналися, що збрехали з корисливою метою, 8% — на захист інших, а 69% взагалі не брехали. Однак саме перші дві групи почувалися гірше психологічно.
