Після розморожування органоїди не лише зберегли життєздатність, але й продовжували рости протягом 150 днів. Цей результат свідчить про те, що розроблена методика може бути застосована і до живої тканини мозку.
Вчені також протестували метод на 3-міліметрових кубиках мозкової тканини, вилучених у 9-місячної дівчинки з епілепсією. Ці зразки продемонстрували активність протягом щонайменше двох тижнів після розморожування.
“Свіжа, життєздатна тканина людського мозку з природними патологічними особливостями є більш надійною моделлю для вивчення нервових захворювань, ніж органоїди”, – зазначає доктор Жоао Педро Магальяес, один з авторів дослідження.
З його слів, ця технологія може допомогти нам краще зрозуміти механізми розвитку неврологічних захворювань, а також розробити нові методи лікування.
