Як змінювалися технічні терміни в словниках
В історичних словниках української мови можна знайти чимало варіантів назв паяльника. Зокрема, у «Російсько-українському академічному словнику» (1924–1933 рр.) авторства А. Кримського та С. Єфремова, а також у словнику О. Ізюмова (1930 р.) згадуються такі слова:
- пая́ло, пая́льник,
- лютува́ло, лютува́льник.
У різних джерелах трапляються й інші назви:
- нажига́льник,
- жига́ло,
- опа́йщик,
- лютовни́к.
У пізніших виданнях, зокрема у «Словнику української мови» в 11 томах, збереглися лише сучасні варіанти — паяльник, паяльщик, паяльщиця.
Деякі старі терміни означали не лише сам інструмент, а й фахівця, який ним користувався. Для таких майстрів існували слова лютівник або лютар. Лінгвісти припускають, що ці форми могли зберегтися в діалектах, насамперед на Закарпатті, де традиційна технічна лексика зберігалася довше.
