Результати, опубліковані в журналі New Atlas, відкривають нові горизонти для розуміння еволюції вірусів. Це дослідження не лише поглиблює знання про історичні пандемії, а й має значення для підготовки до майбутніх спалахів.
Дослідники використали легені, збережені в медичній колекції Університету Базеля, що належали молодому чоловікові, який став жертвою першої хвилі іспанського грипу. Новий протокол секвенування РНК дозволив виділити генетичний матеріал із формалінового зразка, який раніше вважався непридатним для таких аналізів.
Цей метод виявився революційним, оскільки дав змогу отримати повноцінний геном вірусу, попри деградацію тканин. Порівняння зі зразками з Німеччини та Північної Америки показало, що швейцарський штам уже мав три ключові мутації, які підвищували його заразність і небезпеку. Ці зміни допомагали вірусу уникати імунної відповіді та ефективніше інфікувати клітини людини.
