Кому дозволяли виїзд за межі СРСР
Побачити інші країни могли лише представники певних професій — дипломати, розвідники, високопосадовці, науковці, діячі культури та спорту. Навіть для них виїзд залишався складною процедурою.
Крім того, у закордонні відрядження направляли:
- будівельників, які зводили підприємства за кордоном;
- рибалок на довгі морські рейси;
- цивільних пілотів;
- працівників Міністерства зовнішньої торгівлі.
Для відряджень потрібно було скласти анкету, отримати характеристики, медичну довідку та схвалення парткому. Кандидат мав бути перевіреним, досвідченим і без “плям” у біографії. Перед від’їздом його викликали на парткомісію або навіть у ЦК КПРС, де проводили співбесіду та надавали інструкції щодо поведінки за кордоном.
За радянськими громадянами стежили навіть під час перебування за кордоном. Вони жили у визначених місцях, спілкувалися з обмеженим колом людей, а будь-які підозрілі дії негайно фіксувалися та передавалися у відповідні органи.
