Команду дослідників очолив науковець Конор МакМеніман зі Школи громадського здоров’я Блумберга. Уночі сотні самок малярійних комарів тестували на підігрітих поверхнях і в контрольованих повітряних потоках. Комахи стабільно обирали запах одних і тих самих людей, повертаючись до них ніч за ніччю.
Окрему увагу вчені приділили складу запахів. Найбільш привабливими для комарів виявилися суміші аміаку, молочної кислоти та коротколанцюгових шкірних кислот. Люди, які виділяли більше цих речовин, приваблювали комах значно сильніше, ніж інші.
Натомість менш привабливі для комарів учасники мали нижчий рівень таких кислот і більше речовин на кшталт евкаліптолу. Дослідники дійшли висновку, що саме запах є головним “навігатором” комарів на великих відстанях, тоді як зір і тепло виконують допоміжну роль лише на завершальному етапі атаки.
