Нуль децибелів визначено як поріг людського слуху — це найтихіший звук, який в принципі здатна почути людина. Однак на Землі існують місця, де рівень шуму може бути ще нижчим — як у природі, так і в спеціально створених приміщеннях.
Абсолютна природна тиша — явище рідкісне, адже на рівень шуму впливають вітер, тварини, шелест рослин, туристи та навіть літаки. Однак деякі місця можуть наближатися до повної звукової тиші. Одним із таких вважають кратер Галеакала, розташований на висоті понад 3 000 метрів над рівнем океану на вулкані Східний Мауї (Гаваї).
Служба національних парків США зазначає, що в кратері «рівень навколишнього шуму настільки низький, що наближається до порога людського слуху». Глибокий кратер захищає від вітру, а посушливий ландшафт без рослинності зменшує шелест та перешкоджає появі тварин. Це дозволяє зберігати справжню природну тишу.
За вимірюваннями 2003 року, середній природний фоновий шум у парку коливався від 21 децибела у віддалених ділянках до 45 децибелів біля берегової лінії. У самому кратері рівень іноді знижувався до 10 децибелів — майже на межі людського слуху. Відвідувачі розповідають, що в таких умовах можна почути навіть биття власного серця.
