Процес виробництва кориці є тривалим і трудомістким: після обрізання молодих дерев внутрішню кору вручну очищають, розтягують, скручують у тонкі трубочки та сушать. Найціннішими вважаються надзвичайно тонкі палички сорту «Альба», тоді як сировину нижчої якості перетирають на порошок. Саме ця спеція колись подорожувала до Європи Шовковим шляхом і коштувала у десятки разів дорожче за початкову ціну.
Висока вартість справжньої кориці спричинила появу дешевших замінників — касії та інших споріднених видів, схожих за ароматом. Попри зовнішню подібність, вони мають грубіший та різкіший смак, а через слабке маркування на ринку часто потрапляють у продаж під виглядом оригінальної спеції.
Крім кулінарних переваг, кориця має й корисні властивості: дослідження свідчать, що вона може захищати репродуктивні клітини та позитивно впливати на жіноче здоров’я. Саме тому попит на натуральну цейлонську корицю залишається стабільно високим.
