Перші рештки титанобоа були виявлені у 2009 році в колумбійській вугільній шахті Серрехон, де палеонтологи знайшли гігантський хребець. Спочатку вчені припустили, що він належав крокодилу, однак подальший аналіз показав істинне походження. Загалом дослідники ідентифікували 28 скам’янілостей, що дозволило точно визначити масштаб істоти.
Біологи пояснюють, що такі розміри титанобоа були можливі лише завдяки надзвичайно теплому клімату, який панував у регіоні понад 60 мільйонів років тому. Середня денна температура становила близько +32°C, що дозволяло змії підтримувати метаболізм і активно полювати.
За екологічною роллю титанобоа була вершиною харчового ланцюга та могла полювати на величезних шестиметрових крокодилів. Згідно з реконструкціями, вона діяла подібно до сучасної анаконди: чатувала у воді, стрімко нападала та душила здобич. Попри свої гігантські розміри, титанобоа покладалася на скритність, а її хватка була здатна розчавити грудну клітку навіть великої рептилії.
